Псилоцибиновые грибы ЛСД Кореновск

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Все началось, когда я одним прекрасным вечером решил отвиснуть в своем маленьком квадратишке на карычке. Правда, тут же возникла проблема – мне скучно было гамать в свои обычные видеоигры. Не то, чтобы я особо скучаю, ведь я все время в унитазной шахте, но начало уже беспокоить. И тут, словно ароматный цветочек, мне пришла в голову идея – закладки! А точнее, псилоцибиновые грибы.

Сидя в своей подземной норке, я открыл тенистую просторность инета и начал искать продавца. Нужен был надежный центровой, который знает свое дело и не подведет. Спустя некоторое время я нашел такую драгоценность – анонимного дилера, готового продать мне это веселье. Цены были весьма сногсшибательными, но я решил рискнуть и заказал несколько граммов этой удивительной растительности.

Так повелось, что через неделю, как только я сумел протолкнуть деньги в виртуальную сеть и получить свою посылку, я снова оказался на своем месте – на унитазе. Это была прекрасная суббота, а за окном шушукались падающие листья и шел дождик. Во всем этом я нашел свое нарко-спасение.

Сунув себе в рот одну эту маленькую таблеточку, я ожидал волшебства. Волшебства, которое я заслуживал и преследовал безумно долгое время. Вряд ли я мог представить, что эти закладки сделают со мной настоящий бэдтрип, но так оно и произошло.

Моя реальность постепенно стала меняться. Как будто я оказался в странном, нереальном мире. Картинки начали танцевать перед моими глазами, а стены туалета словно начали сжиматься. Все вокруг дымилось и морфин. Я судорожно хватался за шаль, чтобы немного успокоиться. «Какого черта, блять?» – подумал я, пытаясь сосредоточиться. Но все мои попытки вернуться в реальность провалились. Я был пленником своего собственного восприятия. Улететь было некуда – я уже находился на самом верху моей мирской пирамиды.

А главное, я все еще сидел на унитазе. Верхом. Который начал неуклюже качаться в такт моим неровным дыханием. Я попадал в глубокие раздумья и пытался понять, что происходит. Весь этот белый шум и бомит накрывали меня, словно волной.

Кто-то хотел, чтобы я обреченно погружался в свои кошмары. Я стал слоупоком. Я ощущал, как время стало тянуться, словно жвачка. Все стало медленным. И главное – безгранично глупым.

Я пребывал в этом состоянии долгое время. И не понятно, насколько долго я сидел на туалете в безмозглом состоянии. Но в один момент я понял – все это была ошибка. Я ошибся с закладками. Они утянули меня в свой полудремотный мир, где правили хаос и неразбериха. Потому что, может быть, вы окажетесь на унитазе, сидя верхом, и потеряете самое главное – контроль над своим сознанием и своей жизнью. Всегда помните о границе между хорошей шуткой и самоуничтожением.